Поради практичного психолога

Практичний психолог: Голуб Аліна Валеріївна

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

ВИОКРЕМЛЮЮТЬ ТАКІ СТУПЕНІ АДАПТАЦІЇ:

• Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;
• Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;
• Важкий (триває від 2 місяців і більше) – паталогічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

ЩОБ ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ НЕ ЗАТЯГУВАВСЯ, НЕОБХІДНО:

• Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;
• Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;
• У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;
• Наблизити домашній режим до садкового;
• Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;
• Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та в дитсадку.

Як підтримати та заспокоїти дитину під час воєнних дій:

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7-10 років: можуть відчуватипровину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки. 

Діти 14-18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями.

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити “завдання виживання” – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.

ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ

та відповідальних служб та органів

                                                   

 49705  -  Центр психологічної служби Відділу освіти

 0636794307  -  Чергова частина ВП № 1 Бучанського районного відділення     Національної поліції

 48312  -  Сектор служби в справах дітей та сім'ї  Центру соціальних  служб БМР

 48307  -   Сектор соціальної роботи з сім'ями,  дітьми та молоддю  Центру  соціальних служб БМР

 0800 500 225

 116 111 - Безкоштовна гаряча лінія з захисту прав дитини

  @kiberpes_bot- Інтерактивний бот у Telegram і Viber

   Tellme.com.ua- Безкоштовна анонімна психологічна підтримка 24/7

 « Гаряча кнопка» на сайті ЗЗСО – посилання на  http://old.la-strada.org.ua/

 

  Булінг в ЗДО — міф чи реальність?

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

Педагог або помічник вихователя:

• зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
• ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
• глузує із зовнішнього вигляду дитини;
• образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
• проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини.

Батьки або члени сім’ї: 

• б'ють та ображають дитину вдома;
• принижують дитину у присутності інших дітей;
• проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
• ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина: 

Вдома:

• не хоче одягатися вранці;
• шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
• просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
• плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі;
• грає наодинці.

В дитячому садку:

• не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
• усамітнюється при будь-якій нагоді;
• часто губить свої іграшки або речі;
• бруднить чи псує одяг;
• грає поламаними іграшками;
• відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
• не має друзів у групі.

 Що робити батькам

• У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
• Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у ДНЗ тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя.
• Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації.
• Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.
• Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Пам'ятайте!!!:

 

 Дитина, що стала  учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), яку б позицію вона  не дотримувалась  при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.

 

Проєкти, які створювала Світлана Ройз під час війни із різними командами.

Всі вони зроблені з турботою про дітей та дорослих. Всі дуже прості по формі. Всі можна використовувати дома, в школах та садочках, в роботі психолога. В будь-який час. Всі вони створювались, щоб впоратись із навантаженнями стресом, щоб додати стійкості в наших випробуваннях, відновити близькість. Всі проекти вільному доступі.

1. «Стресостійке дитинознавство» - практикум для дорослих. (Брошура з інформацією по різним темам, ігри) (макет AlexanderKoreshkov) https://drive.google.com/.../1AD4PKDvH.../view...

.

2. Стійкість для стійких – наш з HalynaTytyshанімаційний проект, 20 відео з тілесними практиками https://bit.ly/3I3dk3r

3. Крокуй до укриття - пісня - руханка - для зняття напруги у дітей під час повітряної тривоги (з ТНМК , Олександр Корешков)

https://youtu.be/DxS_dV9T55U

4. Практикуми стійкості та відновлення - прості тілесні вправи для дітей та дорослих - 64 відео - кожне по 15 хвилин. (ГО "Смарт освіта" , UNICEFUkraine )

Всі відео практикумів тут:

https://bit.ly/3C6SV9O

Також тут:

https://bit.ly/3jxZ

5. Дихальні картки - дихальні вправи для дітей для вгамування тривоги (із ГО Смарт Освіта, UnicefUkraine) https://www.facebook.com/171923206205552/posts/5708204639244020/

Опис

6. Картки сили - практикум для дітей (картки з зображенням тварин, природних явищ, різних об'єктів із пропозицією тілесних вправ, метафор сили, ігр) із ГО Смарт Освіта та UnicefUkrainehttps://www.facebook.com/171923206205552/posts/5508937402504079/

7. Твоя сила - практикум для дітей від 8-16 років. Збірка із 22 практик. Із ГО Смарт Освіта та UnicefUkraine

https://bit.ly/3WP5DlC

8. Онлайн курс для освітян - повітряна тривога ,там є багато алгоритмів і практичних знань (із Фонд Східна Європа ) https://www.facebook.com/100000708430176/posts/5884458454921044/

9. Онлайн курс для батьків "Як підтримати дитину під час війни". (Із Фонд Східна Європа )

https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:eef.../about

10. Обійманці - практикум близькості (для відновлення контакту, повернення до тілесності), . (Із ГО Смарт Освіта) Завантажити 12 карток і розгорток можна тут: https://bit.ly/3VbNZqR

Стикерпаки з обійманцями для месенжерів

Viber: https://bit.ly/3jgJFJu

Телеграм: https://bit.ly/3BPvhhR

11. Ігри в темряві - 40 ігр, в які можна грати з дітьми, коли темно https://www.unicef.org/ukraine/stories/games-in-the-dark...

12. Книга "Хто живе у Мами в серці" - практикум близькості - в електронному вигляді , відкритому доступі.

https://www.facebook.com/100000708430176/posts/5471868326180061/

13. Ілюстрована методичка для дітей - як говорити про різні надзвичайні ситуації https://bit.ly/миготові-продітей (Валерій Пекар , вдячні McCANN)

14. Ресурсна скриня - особливо важливо (із ГО Смарт Освіта) набір різних інструментів для усвідомлення, опрацювання емоцій https://resursna-skrynia.nus.org.ua/resursna-skrinya/

+ Ресурсний календар 52 практиками- є в скрині

15. Як допомогти собі в темряві (з YASNO ) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6286765511357001&id=100000708430176

16. Карткова гра для дітей та дорослих. "Скажи мені. Сила запитань". Для відновлення близькості, стабілізації. Із ГО Смарт Освіта, Фонд Східна Європа

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6351897178177167&id=100000708430176

 

@ Світлана Ройз